Арджуна сказав:
18:1. Знати я хочу, о могутньорукий, значення санньяси (відречення), а також і т'яги (відмови) та про відмінність між ними, о Хрішикеша.
Шрі Бхагаван сказав:
18:2. Мудрі знають відмову від бажаних дій як санньясу. Мудрі кажуть також, що т'яга – це відмова від плодів усіх дій.
18:3. Деякі мудрі говорять, що від дії слід відмовитися як від помилки. Інші ж кажуть, що не слід відмовлятися від жертовності, милосердя й аскез.
18:4. О найкращий із Бхарат, почуй же від Мене про відмову (т'яга) від дії плодів. Ця відмова буває потрійного виду, о найкращий серед людей.
18:5. Від жертовності (яджни), милосердя й аскези не слід відмовлятись, їх потрібно робити. Яджни, милосердя й аскези очищують навіть і мудрих.
18:6. Але дії ці треба робити, не очікуючи на результати й плоди, така Моя думка, о Партхо.
18:7. Також, зречення дій щодо обов'язків певних – негідне й нікчемне. Відмова така від омани іде і по суті своїй – тамасична.
18:8. Хто відмовляється від дій через те, що вони клопіт приносять чи незручні для тіла, або через страх, той має раджасичну відмову – він не досягає зречень плодів.
18:9. Коли те, що потрібно, роблять просто, без чекань на плоди й тільки тому́, що так має бути – ця відмова саттвічною є, о Арджуно, така Моя думка.
18:10. Хто просякнутий саттвою, не цурається дій неприємних і до приємних байдужий, він – розумна людина, що від сумнівів вільна.
18:11. Насправді втілений не може зректися всіх дій, але той, хто відмову зробив щодо плоду – такого відреченим (т'яга) можна вважати.
18:12. Для не відречених результати дій є трьох видів: добрі, шкідливі та змішані – вони проявляються тут й також після смерті, але для санньясі (відреченого) нема вже нічого.
18:13. Взнай же від Мене, о могутньорукий, про п'ять причин всякої дії, і як це пояснює санкх'я для кульмінації досконалості дій.
18:14. Це тіло, виконавець, різні знаряддя (розум, почуття, інтелект), багато видів зусиль, і п'яте – доля.
18:15. Ці п’ять є причинами дій, правильних чи навпаки, котру людина виконує тілом своїм, словами й думками.
18:16. І той, хто розум має незрілий, вважає діячем лише своє я, він, як дурень, не бачить.
18:17. Хто від ахамкари (хибного я) звільнився, чиє буддхі бруду не має, він хоч і вбиває, але насправді не може він вбити, бо не зв’язаний він.
18:18. Пізнання, пізнаване й пізнаючий – потрійний імпульс до дії. Знаряддя (розум, почуття, інтелект), сама дія й діяч є потрійна складова для можливості дії.
18:19. Знання, дія й діяч, згідно санкх'ї та відповідно до гун, бувають трьох видів. Почуй же детально про це.
18:20. Те, за допомогою чого бачать одну нетлінну природу в істотах усіх, котра є неподільна у проявленнях різних, знай – таке знання є саттвічне.
18:21. Але те знання, котре бачить всіх істот різних видів, як окрему різноманітну множинність, знай – таке знання раджасичне.
18:22. Тамасичне ж знання – це мізерний і вузький погляд на речі, що прив'язує до чогось одного, як ніби це ціле, без розуміння загальних причин.
18:23. Ту дію, що без прихильності, відрази чи пристрасті, що виконується завжди незмінно, тим, хто плодів не бажає, називають – саттвічна.
18:24. Але дію, що раджасичною є по суті своїй, здійснюють з бажанням великим, егоїзмом й зусиллям надмірним.
18:25. А дію, котра наслідки має руйнівні чи такі, що до травми приводять, нехтуючи можливості власні та яку вчиняють з омани, називають – тамасична.
18:26. Без прив'язаності, від самоствердження вільний, з великим натхненням, в успіху та невдачах незмінний, – такий виконавець дій є саттвічним.
18:27. Маючи пристрасть, хто від діл жадає плодів, скупий, жорстокий, нечистий, сповнений радості й горя, – виконавець такий є раджасичний.
18:28. Недисциплінований, вульгарний, впертий, брехливий, підлий, ледачий, до депресій схильний, кому зволікання властиве, кажуть, що виконавець такий – тамасичний.
18:29. А тепер, почуй про усвідомленість (буддхі) й рішучість (дхріті) та потрійне розділення їх згідно трьох гун. Почуй же детально і вичерпно, о Дхананджая.
18:30. Що таке дія, а також бездія; що слід робити, а що ні; що є страх і безстрашність; що зв'язує і що звільнення (мокшу) дає, той, хто знає все це, о Партхо, – усвідомленість має саттвічну.
18:31. Хто чітко́го розуміння немає і сприймає неправильно дхарму й адхарму, а також, що можна робити, а що робити не слід, той – раджасичне усвідомлення має, о Партхо
18:32. Окутаний мороком, хто дхарму подає як адхарму, а адхарму як дхарму, роблячи все навпаки, усвідомленість в того, о Партхо, є тамасичне.
18:33. Непохитна рішучість, котрою підтримують розум, прани потоки і почуття, через йогівські практики (крії), є рішучістю в саттві, о Партхо.
18:34. Але та рішучість, о Арджуно, що заради плодів тримається міцно за дхарму (обов'язок), каму (бажання) і артху (багатство), та рішучість, о Партхо, є раджасична.
18:35. А та рішучість, через яку нерозумний не полишає сонливість, страхи, сум, відчай, гордовитість, є тамасична, о Партхо.
18:36. А тепер, о найкращий із Бхарат, почуй від Мене про щастя потрійне, – в ньому радість регулярної практики (абх'яса) покладає стражданням і болю кінець.
18:37. Те, що спочатку як отрута та вкінці подібно амріті нектару, називають щастям саттвічним – воно народжене від сприйняття усвідомлення Самості (Атми).
18:38. Щастя, що від контакту почуттів і об’єктів приходить, котре амріта спочатку, але вкінці ніби отрута, розуміють як раджасичне.
18:39. А те щастя, що спочатку й в кінці є омана себе, котре виникає від надмірного сну, невігластва й ліні, називають – тамас.
18:40. Ні на землі, ні на небі, ні серед богів немає нікого, хто звільнений був би від трьох властивостей гун, що від Пракриті походять.
18:41. Діяння брахма́нів, кшатріїв, вайш’їв і шудр, о Парантапо, поділяються відповідно до якостей гун – проявляючись з їх власної природи.
18:42. Спокій, самовладання, подвижництво, чистота, терпіння, щирість, джнана (знання) та віджнана (мудрість), релігійність – це карма брахма́нів, що від їхньої природи походить.
18:43. Героїзм, енергійність, стійкість, здібність, хоробрість у битві, щедрість, якості правителя й лідера – це кшатріїв карма, вона народжена в їхній природі.
18:44. Землеробство, скотарство й торгівля є вайш'їв карма за природою їх. А служіння – це природна карма для шудри, що їхній натурі властива.
18:45. Людина, яка зосереджена на своїй власній природній роботі, досягає досконалості. Послухай же, як той, хто зосереджений на діяльності своїй, досягає досконалість.
18:46. Поклоняючись своїми діями Тому, від Кого походять істоти усі, і Ким пронизано все, досконалість досягає людина.
18:47. Краще виконувати дхарму власну не досконало, ніж чужу досконало. Виконуючи діяльність згідно природи своєї не має людина гріха.
18:48. Не слід відмовлятись від дій, що ідуть від вродженої природи, навіть якщо у них і недоліки є. Бо ж насправді, о Каунтея, починання усі мають недолік, як вогонь, що окутаний димом.
18:49. Той, найвищої досконалості сягає, у кого незв'язане буддхі, хто в Атмі й себе завжди цим контролює, без жодних потреб і бажань, він не реагує, і він дійсно санньясі.
18:50. Почуй же стисло від Мене, о Каунтея, як той, хто досконалість досяг, приходить до Бра́хмана – найвищої кульмінації джнани.
18:51. З'єднавшись з очищеним буддхі, терпеливо контролюючи Атму, залишаючись осторонь звуку та інших об'єктів, пристрастей і відраз позбувшись,
18:52. живучи́ в усамітненні, харчуючись легко, контролюючи мову, тіло і розум, завжди в медитації і йозі найвищій, у вайраг'ям знайшовши притулок,
18:53. від ахамкари звільнившись, від відчуття сили, гордості, хтивості й гніву, від відчуття власності вільний, умиротворений, він – гідний Бра́хманом стати.
18:54. Занурившись в Бра́хман, щасливий у Атмі, не сумує і не бажає, однаковий до всіх істот, він – найвищу бхакту Мою досягає.
18:55. Через відданість він пізнає Мене, хто Я та що, і яка реальність й природа Моя. І так, пізнавши природу Мою, він входить у ТО якнайшвидше.
18:56. Виконуючи дії усі, він завжди знаходить притулок в Мені й благодаттю Моєю досягає Вічну й Незмінну Обитель.
18:57. Відмовляючись від всіх активностей та направивши на Мене свідомість свою, він має Мене за Найвищу Мету. Покладаючись на буддхі-йогу його чітта завжди зі Мною.
18:58. Зі свідомістю направленою на Мене, і з милості Моєї ти подолаєш труднощі всі. Але якщо з егоїзму ти не почуєш Мене, то неодмінно загинеш.
18:59. Якщо, егоїзму піддавшись, ти думаєш, – Я битись не буду, – то твоє рішення марне, бо діяти змусить природа твоя.
18:60. Те, що через оману ти не бажаєш робити, о Каунтея, згідно природи своєї та зв’язаний нею неодмінно ти зробиш – природа твоя діяти змусить тебе.
18:61. Господь живе в серцях усіх істот, о Арджуно, і силою Маї Своєї, Він спонукає їх мандрувати, як ніби вони перебувають в машині.
18:62. Знайди в Ньому притулок усім серцем своїм, о Бхарато, і з Його благодаті ти досягнеш Найвищого Миру та Вічну Обитель.
18:63. Ось, Я дав тобі джнану, що є таємницею всіх таємниць. Обміркуй це ретельно, а далі вчиняй як захочеш.
18:64. Послухай же знову Мої найпотаємніші та найвищі слова. Ти дуже любий Мені, тому знову говорю це для блага твого.
18:65. Занурся розумом в Мене, будь Моїм бхактою, жертвуй Мені, поклоняйся Мені, і неодмінно до Мене ти прийдеш, Я тобі обіцяю, бо ти любий Мені.
18:66. Залиш всі шляхи, релігії й дхарми та знайди притулок тільки в Одному Мені. Я позбавлю тебе від гріхів та наслідків всіх, не турбуйся.
18:67. Ти ніколи не повинен говорити це тим, хто не має аскези, хто не відданий, хто не має служіння, хто злословить чи заздрить Мені.
18:68. Той, хто відкриє цю таємницю найвищу бхактам Моїм, він найвище служіння і бхакту зробить для Мене та до Мене неодмінно прийде.
18:69. І немає нікого серед людей, хто дорожчий та любий Мені. І для Мене у світі ніхто дорожчий за нього не буде.
18:70. Хто буде вивчати цю нашу священну розмову, той яджною знань буде поклонятись Мені, така Моя думка.
18:71. Хто без заздрості слухає це, хто має віру, звільнившись від карми, щасливих досягне світів – там праведні й благочестиві.
18:72. Чи почуте тобою, о Партхо, свідомість твою спрямувало? Чи зникло невігластво й омана твоя, о Дхананджая?
Арджуна сказав:
18:73. Омана зійшла! Завдяки Твоїй милості пам’ять моя при мені, о Безгрішний! Я непохитний! Розвіяні сумніви! Я вчиню по слову Твоє́му
Санджая сказав:
18:74. Я почув цю дивовижну розмову Махатм Васудеви та Партхи, і від неї волосся моє аж дибки стає.
18:75. Завдяки милості В’яси я почув цю таємницю найвищу, цю Йогу, безпосередньо від Йогешвари Крішни, котру Він сам розповів.
18:76. О царю, згадуючи й згадуючи цю дивовижну і священну розмову Ке́шави й Арджуни, я радію знову і знову.
18:77. Також згадуючи й згадуючи цю найдивовижнішу форму Господа Харі, я дуже дивуюсь, о царю, та радію знову і знову.
18:78. Я думаю, що там, де присутній Йогешвара Крішна, де Партха, лучник найкращий, там – добробут, перемога та щастя, там – праведність є непохитна.
ОМ ТАТ САТ
Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є вісімнадцята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:
Йога зречення та звільнення