Арджуна сказав:
13:1. О Ке́шаво, я хочу знати про Пракриті (природу) та Пурушу (дух), про поле і того, хто його пізнає, про знання та об'єкт пізнання.
Шрі Бхагаван сказав:
13:2. Це тіло, о Каунтея, називається полем (кшетрам), а того, хто його пізнає, знаючі, називають Знавцем цього поля.
13:3. Знай Мене як поля Знавця в усіх полях, о Бхарато. Знання поля і знання про Пізнавшого поле – це істинне знання, така Моя думка.
13:4. Що це за поле, як виглядає воно, як трансформується, звідки походить, і хто Він (що поле пізнав) та яка Його сила, почуй це тепер стисло від Мене.
13:5. Кожен по-своєму з ріши великих в різних гімнах співали про Нього і поле. В гімнах Брахма-сутри також йдеться про це, сповнених логіки й обґрунтувань доказових.
13:6. Великих п'ять елементів (земля, вода, вогонь, повітря, ефір), ахамкара (его), буддхі, Непроявлене, десять індрій (відчуттів) та один (розум), об'єктів п'яти відчуття,
13:7. бажання, відраза, щастя, страждання, елементів сукупність, свідомість, наполегливість – все це є поле діяльності (кшетрам) та його видозміни.
13:8. Смирення, не лицемірство, ненасильство, терпимість, простота, Гуру служіння, чистота, непохитність, самоконтроль,
13:9. відчуженість до об'єктів чуття, не егоїзм, розуміння того, що народження, смерть, старість, хвороби й страждання – це вада,
13:10. неприв'язаність, відсутність жаги до дітей, дружини, дому й сім'ї, постійність, рівновага до бажаних та невгодних обставин,
13:11. непохитна відданість (бхакта) Мені та шлях йоги, тяга до усамітнених місць і відсутність бажання бути в суспільстві,
13:12. постійність в пізнанні себе та бачення сенсу пізнання Істини – це називають джнана (знання), а все інше – аджнана (незнання).
13:13. Я розповім тобі те, що знати потрібно, і знаючи це досягають безсмертя – Безпочаткового Найвищого Бра́хмана, ТО, що існуванням вважати не можна, але й не існуванням також.
13:14. Скрізь Його руки й ноги, скрізь Його очі, голови й обличчя, скрізь Його вуха, скрізь Він у світі й пронизує все.
13:15. Він відображений в діяльності всіх почуттів (індрій), але Сам Він індрій не має. Неприв'язаний Він ні до чого, але все ж таки підтримує все. Він позбавлений гун (саттва, раджас і тамас), але є Тим, Хто насолоджується ними.
13:16. Він всередині й ззовні істот, Він рухомий і нерухомий, невловима і тонка природа Його, Він є ТО, Він далеко, але й одночасно і близько.
13:17. Неподільний, але ніби розділений в істотах усіх, Його знають як ТО, Він опора для всіх, поглинає Він все, а також і творить.
13:18. Кажуть про Нього, як про Світло Світил, котре за межею темряви. Він – знання, те, що знати потрібно і знання цього ціль. Тако́ж Він є ТО, що знаходиться у кожного в серці.
13:19. Поле, знання і пізнаване – коротко формулюється так. Отже, Мій бхакта, зрозумівши це все, Мого єства досягає.
13:20. Знай, що Пракриті¹ та Пуруша², обоє, не мають початку й кінця. Та́кож знай, що гуни та їх видозміни від Пракриті походять.
13:21. Причинно-наслідковий зв’язок є знаряддя Пракриті, а Пуруша, кажуть, є причина радості й страждань сприйняття.
13:22. Пуруша, перебуваючи в Пракриті, насолоджується гунами, що від неї походять. Прихильність до тієї чи іншої гуни є причиною народження в кращій чи гіршій утробі.
13:23. Спостерігаючий, хто згоду дає, Майстер, хто насолоджується, Махешвара, Параматма – так, в цьому тілі, іменують трансцендентного Пурушу.
13:24. Той, хто таким чином знає Пурушу, Пракриті й гуни, як і де б він не жив та не діяв, він не народиться знову.
13:25. Деякі, медитуючи на Атман, Атман пізнали в собі, інші, йогою санкх'ї йдуть шля́хом, а ще інші – йогою карми.
13:26. Є й такі, хто шляхі́в цих не знають, але слухають інших про це і поклоняються цьому. Вони також перевершують смерть, будучи віддані, то́му, що чують.
13:27. Знай же, о найкращий із Бхарат, що будь-яке існування, рухоме воно, а чи ні, походить від союзу між полем і Знавцем цього поля.
13:28. Хто видить Нетлінного в тлінному, Парамешвару, що однаково перебуває в істотах усіх, той істинно видить.
13:29. Оскільки, бачачи Ішвару, що однако́во присутній повсюди, він не шкодить собі, і так досягає Найвищої Цілі.
13:30. Той, хто бачить, що діячем усіх дій є насправді Пракриті, і що Атман завжди в бездії, той по-справжньому бачить.
13:31. Коли він сприймає різноманіття істот, що перебувають в Єдиному, і котрі від Нього походять, тоді Бра́хмана він досягає.
13:32. Без початку і без атрибутів, нетлінна Вища Душа (Параматма), о Каунтея, не діє і не заплямовується дією, хоч сама і знаходиться в тілі.
13:33. Як всепроникаючий ефір через тонкість свою бруду на со́бі не має, так само й Атма, будучи в тілі, не брудниться ніяк.
13:34. Подібно до того, як Сонце єдине освітлює світ, так і поля Володар, о Бхарато, освітлює поле усе.
13:35. Ті, хто оком знання бачать різницю між полем і Знаючим поле, а також бачать шлях звільнення для істот від природи (пракриті), вони, – досягають Найвище.
ОМ ТАТ САТ
Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є тринадцята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:
Йога розпізнавання між полем і пізнавшим поле
(13:20) ¹ Пракриті – Матерія, Пророда, Шакті. Первинним продуктом Її розвитку є Махат. В індивідуумі Махат проявляє себе як буддхі.
(13:20) ² Пуруша – Дух, Шива. Основна властивість Пуруши – це відсутність властивостей (ніргуна).