Арджуна сказав:
3:1. О Джанардано, якщо Ти вважаєш, що шлях розуму (буддхі) вище шляху дій (карма), то ж чого, о Ке́шаво, спонукаєш мене до жахливого вчинку цього?
3:2. Двояка промова Твоя знітила мій розум. Скажи мені чітко одне – що краще для мене, для блага мого?
Шрі Бхагаван сказав:
3:3. О безгрішний, як Я казав уже, є ствердження двома шляхами в цьому світі – знання для санкх'ї¹ та дії шлях для йогів.
3:4. Відмовившись від дій, людина не звільняється від карми й відречення (санньяса²) само собою досконалість (сіддхи³) не дає.
3:5. Ніхто, навіть на мить, не може бути в бездіяльності. Гунами, що від пракриті⁴ походять, всі спонукаються природою до дії (карми).
3:6. Хто відволікає свої органи дій-відчуттів⁵ від об'єктів, але має спрямований розум на них, той дурить себе і є самозванцем.
3:7. Але, о Арджуно, хто розумом свої відчуття контролює, і діє як йогин, без прив'язаності, той – досконалий.
3:8. Виконуй же карму свою – діяльність краща бездії. Бо навіть підтримання власного тіла не можливе в бездії.
3:9. Світ зв'язаний діями, якщо вони не як жертва (для Бога), о Каунтея. Тож дії як жертву (яджну⁶) роби, й будь вільний.
3:10. На початку творіння, через яджну, створені були всі істоти, й Праджапаті⁷ сказав: "Цим (яджною) процвітайте, хай буде для вас воно джерелом всіх бажань.
3:11. Деви (боги), живлячись цим (яджна) живитимуть й вас. Підтримуючи один одного так, ви досягнете вищого блага.
3:12. І Деви, вдоволені яджною, подарують все необхідне в житті й бажане вами. Але злодій той, хто насолоджується цими дарами й нічого взамін не дає".
3:13. Праведні, що їдять залишене з яджни, звільняються від всіх гріхів. Ті ж, що турбуються за їжу виключно для себе, вкушають лиш гріх.
3:14. Від їжі ростуть тіла живих істот, від дощу залежить їжа, дощ виникає від яджни, а яджна народжується в дії.
3:15. Ти знати повинен, що всі дії походять від Брахмана⁸, а Брахман в Нетлінному Акшара⁹ початок свій має. Тому всюдисущий Брахман постійно перебуває у яджні.
3:16. Той, хто у своєму житті не допомагає обертатись цьому колесу (яджни), хто живе у гріху, лише для задоволень, той даремно живе, о Партхо!
3:17. Але той, хто отримує насолоду у Я, задоволений Я й у Вищому Я умиротворення повне знаходить, той – воістину все доробив до кінця і немає ніякого діла.
3:18. Для нього в цьому світі немає більше потреби діяти чи бути в бездії, і він не залежить від інших.
3:19. Тому, без прив'язаності, завжди виконуй роботу, яку треба зробити, бо діючи так, людина досягає Найвище.
3:20. Завдяки діяльності Джанака й інші досягнули досконалості сіддх. Тому дій і ти заради блага світу.
3:21. Що б не робив найкращий з людей, те роблять й інші особи, та який би приклад він не подав – весь світ іде за ним.
3:22. О Партхо, немає нічого в трьох світах, що Я б зробити мав. Я нічого не прагну, і немає недосяжного для Мене нічого, але все одно перебуваю Я в дії.
3:23. Однак, якщо перестану Я виконувати роботу свою, то всі люди, о Партхо, неодмінно будуть брати приклад із Мене.
3:24. Якщо діяти Я перестану, то всі ці світи загинути можуть, і причиною стану Я плутанини та загибелі людства.
3:25. Люди в невіданні прив'язані до результатів дій, а той, хто відає, о Бхарато, діє без прив'язаності – заради блага світу.
3:26. Не повинен, хто видить, бентежити розум прив'язаних до діяльності, тих, у кого немає знання. Він повинен спонукати їх чинити всі дії у йозі єднання.
3:27. Всі дії – взаємодія трьох гун, що від Пракриті походять. Але введений в оману аханкарою¹⁰ (его своїм) міркує – Я дію.
3:28. О могутньорукий, хто знає сутність розділення гун і дій та розуміє, що гуни діють у гунах, той – не прив'язаний.
3:29. Зачаровані властивостями (гунами) природи та введені в оману, є прив'язані до дій. Але людина досконалих знань хай не бентежить тих, чиє знання не досконале.
3:30. Віддаючи всі справи Мені, направивши свідомість на Атму, від вигоди й прагнення власності вільний, вийди із заціпеніння та до бою ставай!
3:31. Ті, хто постійно дотримуються цих Моїх настанов, без заздрощів та маючи віру, звільняються навіть від карми кайданів.
3:32. Ті ж, хто настанови Мої зневажає та не дотримується їх, позбавлені знання й розуміння, знай, приречені вони на загибель.
3:33. Навіть мудрий джнані згідно зі своєю пракриті-природою діє та й істоти усі діють згідно з своєю. То ж навіщо противитись власній природі?
3:34. Відраза й прихильність до об'єктів в індріях (почуттях) мають коріння свої. Не піддавайся ні тому, ні тому, – на шляху перешкоди вони.
3:35. Краще виконувати дхарму свою не досконало і скромно, ніж чужу бездоганно. Ліпше померти в обов'язку власному й дхармі, ніж іти чужим шляхом – це є небезпечно.
Арджуна сказав:
3:36. Що ж спонукає людину коїти гріх, о Варшнея? Навіть проти власної волі, ніби сила якась штовхає на це.
Шрі Бхагаван сказав:
3:37. Це хтивість (кама), що походить від раджасу гуни та переростає у гнів, всепожираючий і гріховний. Знай же цього найгіршого ворога тут.
3:38. Подібно вогню, що окутаний димом, дзеркалу, що покрите пилюкою, подібно зародку в утробі, що оточений оболонкою, так і ним (кама-хтивість) покрито усе.
3:39. Цим ворогом вічним, о Каунтея, покрита й мудрого мудрість (джнана), цим ненаситним вогнем хтивості-ками.
3:40. Індрії (почуття), манас (розум) та буддхі його місцем перебування вважають. Через них, затуливши джнану, він Втіленого вводить в оману.
3:41. Тому, о кращий з-поміж Бхарат, спочатку індрії (почуття) візьми під контроль та приборкай цей корінь гріха, що губителем є для віджнани (самосвідомості) і для джнани (знання).
3:42. Говорять, що індрії вище об'єктів, але вище над ними є розум (манас), а над розумом – буддхі, а над буддхі є Він – Бра́хман.
3:43. Так, осягнувши Те, що над буддхі, приборкавши нижче я вищим Я (Атма), знищ, о могутньорукий, важкодоступного ворога в образі ками-бажання.
ОМ ТАТ САТ
Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є третя розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:
Карма Йога
(3:3) ¹ Санкх'я – шлях пізнання через логічні висновки.
(3:4) ² Саньяс – відречення, відмова від всього. Дослівний переклад означає "покласти все".
(3:4) ³ Сіддхи – дослівно означає "досконалий, досконалість". Також словом сіддхи називають вищі містичні здібності. Ці здібності приходять до йогина в результаті його практики-садхани.
(3:5) ⁴ Пракриті – природа, матерія, разом з Пурушою (Дух) є вічне начало. Від взаємодії Пракриті і Пуруши виникло все, але Пракриті, на відмінно від Пуруші, котрий завжди в спокої, є активним началом. Це те саме, що Шива і Шакті.
(3:6) ⁵ Тут мається на увазі індрії (органи відчуття).
(3:9) ⁶ Яджна – жертвопринесення в широкому сенсі. Як правило яджна – це ритуал з вогнем, мантрами і маслом гі та травами. Але яджною може бути все, всі наші дії, внутрішні і зовнішні, можуть бути яджною.
(3:10) ⁷ Праджапаті – син Брахми, буквально означає "Владика створінь". Праджапаті, за вказівкою Брахми (Творця) породив всі живі істоти. Праджапаті встановлює закон і правила за яким мають жити всі істоти.
(3:15) ⁸ Брахма – Творець Всесвіту. Є одним з трьох Богів Трімурті. Брахма – творить, Вішну – підтримує, а Шива руйнує світ. Не слід плутати слово Брахма зі словом Брахман. Брахман – це Господь що за межами сприйняття і форм, з Брахмана все вийшло і в Брахман все повертається, а Брахма стосується тільки процесу творіння, і все де є творіння зв'язано з Брахмою
(3:15) ⁹ Акшара – дослівно "нетлінне, незнищенне, фіксоване, незмінне". Може виступати як символ Бога, обо АУМ, як єдне, що не зазнає змін.
(3:27) ¹⁰ Аханкара – відчуття відособленості, відокремленості від цілого, "его". В океані може утворитися лід, він є щось окреме та індивідуальне, але насправді це та сама вода. Люди відчувають себе індивідами, однак насправді це тільки тимчасова форма у вигляді льоду.