Сторінка 6 із 13
Вірш V
За краплиною краплина болю
Витікає з серця в безодню,
Поглинає морок, лиш чутно,
Як готується ворог підступний.
Проникає шпигунським вмінням,
Свою справу він робить сумлінно,
Розрізає у просторі діри,
Нищить серце не знаючи міри.
Але біль, як та Чаша Господня,
Напуває невидиме тіло.
В ньому зродяться справжнії сили,
Щоб я Світло бачив крізь діри.